Діагностика бронхіальної астми у дітей


На жаль, діагностика бронхіальної астми у дітей в 20% випадків достатньо скрутна. Відбувається це насамперед через різноманіття функціональних і клінічних проявів, які обумовлені віком хворої дитини, можливим поєднанням інших бронхолегеневих захворювань, особливостями перебігу захворювання.

Щоб точно поставити діагноз «бронхіальна астма», дитині слід пройти обстеження у спеціалізованому алергологічному відділенні дитячої лікарні. Іноді такі обстеження проводяться амбулаторно під наглядом алерголога. Крім обстеження для діагностування астми у дітей може допомогти опитування батьків.

Лікар поцікавиться, як протікала вагітність, чи були хвороби, токсикоз, порушення дієти під час вагітності. Як пройшли пологи, чи були ускладнення під час пологів, чи не було у новонародженого малюка проблем зі здоров'ям. Які захворювання переніс дитина, як переносив антибіотики (якщо призначалися), чи були якісь реакції на профілактичні щеплення. Чи є у дитини алергія на шерсть тварин, чи отримував дитина грудне вигодовування, чи немає у дитини харчової алергії. Лікар також цікавиться, чи немає близьких родичів страждають на алергічні захворювання, наприклад, харчовою алергією, бронхіальною астмою, лікарською непереносимістю, поліноз. Крім цього, лікар повинен поцікавитися, як починаються напади у дитини, як протікають напади задухи, напади починаються в певний сезон чи ні.

{LikeAndRead}

З'ясовує, що робив дитина перед початком нападів (це допоможе виявити можливі причини, що викликають напади), наприклад, чи контактував з тваринами, чи була фізичне навантаження, причиною може стати і прогулянка у парку. Чи застосовувалися препарати і який ефект вони надали. Лікарю ці відомості при обстеженні дитини допоможуть правильно встановити діагноз і призначити ефективне лікування. Йдучи на прийом до лікаря, непогано б захопити з собою медкарту дитини, дані про аналізи, перенесені захворювання, діагностичних досліджень можуть допомогти доктору.

Наступний етап діагностики бронхіальної астми - виявлення причинно-значущого алергену. Шкірні проби допоможуть визначити, який алерген викликає у дитини захворювання. Принцип проб такий: на шкірі пацієнта з внутрішньої сторони передпліччя роблять невеликі уколи або подряпини, на них потім крапають розчин, який містить молекули певного алергену. Існують готові набори пилкових, харчових, побутових алергенів. Якщо у дитини з'являється пухир, то це говорить про підвищену чутливість до цього алергену. Проба ставиться на 20 хвилин, потім оглядається лікарем. Такі проби допомагають виявити речовину, яка викликає у пацієнта алергічну реакцію. Цей метод досить простий, але здійснювати шкірні проби необхідно виключно в алергологічному кабінеті. Проводити їх повинна спеціально навчена медсестра під наглядом алерголога. Все це важливо, адже у шкірних проб є протипоказання. Шкірна проба не ставиться:

  • під час нападу, при супутньому загостренні іншого алергічного захворювання;
  • відразу після нападу, якщо застосовуються протиалергічні препарати;
  • дітям молодше трьох років (маленькі діти не дозволяють наносити подряпини, а потім ще і не чіпати розчин алергену руками 20 хвилин).

Лабораторні методи дозволять виявити причинно-значущі алергени, при цьому ні вік, ні стан здоров'я дитини на ці методи не впливають. Найчастіше проводиться імуноферментний аналіз (ІФА). Для дослідження береться з вени кров і визначається в ній наявність специфічних захисних антитіл, які виробляються на вплив «винного» повтор алергену.

Аллергообследованіе дитини проводиться кожні 2-3 роки, тому що спектр алергенів з часом змінюється. Якщо у дитини (старше 5 років) є підозри на БА, то вивчають функцію зовнішнього дихання. Такий метод дослідження допоможе індивідуально підібрати ефективний лікарський препарат.

{/LikeAndRead}