Вірусне захворювання герпес


Вірусне захворювання герпес не так безневинно, як здається. У нього дуже багато варіацій, деякі з яких дуже небезпечні, особливо у людей з ослабленим імунітетом. Після тривалих дослідів вченими Грютером і Левенштейна була доведена ще в 1912 році вірусна природа герпесу. Однак і через 100 років це вірусне захворювання не до кінця вивчено.

Опис герпесу


Захворювання герпес характеризується висипаннями на слизовій і шкірі у вигляді невеликих бульбашок на отечногіперемірованном фоні. Найбільш поширена форма герпесу - герпес обличчя. У більшості випадків уражається шкіра носогубного трикутника і облямівки губ. На сьогоднішній день інфікованість всіх людей на планеті (у тому числі вірусоносійство) перевищує 95%.

{LikeAndRead}

Вірус герпесу потрапляє в людський організм через травми шкіри або слизових оболонок, при прямому безпосередньому контакті з вірусоносієм або хворим. Потім по нервових волокнах спрямовується до нервових вузлів центральної нервової системи. У центральній нервовій системі він зберігається довічно, тому це захворювання вважається невиліковним. Але бувають випадки, що протягом життя у людини цей вірус може ніяк не виявитися.

Інфікування герпесом


Герпес - вірусне захворювання. Для нього характерне рецидивуючий перебіг, із загостреннями від 1-2 до 12-20 разів на рік. Ці загострення можуть бути спровоковані психічної або фізичної травмами, переохолодженням, інсоляцією (у відпочиваючих в жарких країнах), гормональними сплесками, прийомом алкоголю і т. д. Інтенсивність і частота загострення залежать від агресивності збудника і від опірності організму людини. Але не завжди хвороба протікає з висипанням бульбашок. Загроза герпесу полягає в тому, що, не підозрюючи, людина стає джерелом зараження для оточуючих.

Процес зараження відбувається не тільки через рукостискання, поцілунки, користування одними побутовими предметами. Існує герпес, який передається статевим шляхом. Можливе зараження повітряно-крапельним шляхом, при зіткненні з інфекційним матеріалом. Все частіше відбувається трансплацентарне зараження плоду від матері.

Після одужання інфекція переходить від первинного клінічно вираженого герпесу в латентну форму. Вірус знаходиться в нервових гангліях в неактивному стані, а в крові накопичуються антитіла, здатні боротися з вірусом герпесу. Клітинний імунітет при герпесі відіграє важливу роль через вироблення інтерферону, переважної вірус. При дії провокуючих факторів (стреси, простудні захворювання і т. п.), у захворювання періодично виникають рецидиви.

Прояви хвороби

Найбільш часто первинний герпес проявляється у вигляді ерозивно-виразкового гострого гінгівостоматіта. Часом у вигляді вогнищевих висипань на тулуб і особі, риніту, у вигляді кератокон'юктивіти. Також трапляються випадки ураження вушних раковин, очей, пальців на руках. Хвороба протікає у всіх випадках з появою висипань у вигляді бульбашок на набряково-гиперемованими тлі і виражається особливостями, властивими тільки первинного герпесу. Первинний герпес від рецидивуючого відрізняється лише рівнем антитіл у сироватці крові.

У людей іноді спостерігається одночасне висипання пухирців на різних віддалених один від одного шкірних ділянках (дисемінований герпес). Не рідкісні випадки, коли кожний наступний рецидив характеризується висипом на новому місці (т. н. Мігруючий герпес). Рецидиви герпесу можуть супроводжуватися безсонням, головним болем, порушенням функцій травної системи та іншими недугами.

Як лікувати герпес

Симптоматичні засоби, які застосовуються для лікування герпесу, досить добре відомі. При початкових проявах герпесу можна застосовувати 75% розчин камфорного або етилового спирту у вигляді примочок на уражені місця. Можна використовувати заморожування хлоретілом. Ці кошти на початковій стадії герпесу дозволяють перервати подальше поширення висипки. Потрібно здатися лікаря, який призначить правильне лікування і визначить причину виникнення герпесу. Гарного результату в ряді випадків вдається досягти у хворих рецидивуючим герпесом методами неспецифічної імунотерапії.

Сучасна медицина не має методів лікування, які можуть 100% боротися з вірусним захворюванням герпес. Є лікувальні заходи, метою яких є: придушення вірусу в період його загострення, формування імунітету, в цілях профілактики. А також відновлення тканин після порушень, які викликає герпес в організмі.

У наш час існують 2 основні гілки в лікуванні простого герпесу. Це використання противірусної терапії і комплексний метод лікування (імунотерапія в поєднанні з противірусною терапією).

Рекомендується з метою профілактики рецидивуючого герпесу уникати переохолоджень, фізичного і розумового перенапруження. Не забувайте в раціон включати їжу, яка багата білками і вітамінами.

{/LikeAndRead}