Гігрома - клініка, діагностика, лікування


Гігрома - доброякісне кістозної освіта, що утворюється в тканинах нашого організму, що містить серозну рідину з домішками слизу і фібрину (білка, здатного випадати в осад і приводити до тромбам судин). На початковій стадії гігрома не є небезпечною, проте з плином часу вона виявляє тенденцію до збільшення, передавлівая судини і нервові стовбури і проявляється вираженою хворобливістю.

Захворювання гігрома - клініка, діагностика, лікування.


Зазвичай причиною гігроми є тривалий вплив на певну область, наприклад, постійний тиск чи тертя, внаслідок чого її часто називають професійною хворобою. Вона також може бути причиною погано підігнаною взуття чи протеза. Але в ряді випадків неможливо простежити зв'язок між причиною і виникненням гігроми. Частіше з'являється на долонях і променезап'ястковому суглобі. У більшості випадку гігрома десятиліттями не турбує свого господаря. Їй більше схильні чоловіки, ніж жінки.

{LikeAndRead}

Виділяють 2 основних види гігром - одне й двокамерна. Зустрічаються і так звані багатокамерні гігроми, які мають здатність відгалужуватися і розширюватися в тканинах. Зовнішній вигляд гігроми нагадує яйце з щільними стінками діаметром від 5мм до 6 см.

Ознаки гігроми.


При невеликих розмірах новоутворення хворі зазвичай ні на що не скаржаться. Із збільшенням розмірів з'являється тупий ниючий біль в області розтягнутої синовіальної сумки, яка найчастіше проявляється при фізичних навантаженнях.

При розростанні гігроми відбувається здавлювання кровоносних судин, внаслідок чого порушується чутливість нервових закінчень, застій крові у венах, болю.

Шкіра над гігрома в деяких випадках має щільний і шорсткий вигляд, іноді вона незмінна, гладка і рухлива. Якщо вона не має запалення в синовіальній сумці, то при промацування можна розрізнити м'яке утворення з округлою поверхнею, схильне зміщення при натисканні.

При мимовільному розтині гігроми або у разі травми з неї може виділятися її вміст. У випадку інфікування можливе місцеве почервоніння і нагноєння рани.

Гігрома - д

іагностіка хвороби.

Зазвичай діагностика гігроми не представляє праці, але тільки у випадку, коли вона розташована поверхово. В основному діагностика визначається на даних зовнішнього огляду пацієнта. Її слід відокремлювати від таких пухлиноподібних утворень, як ліпома, фіброма, атерома. Також в деяких випадках її часто плутають з доброякісною або злоякісну пухлину, абсцесом артерії (аневризмою артерії). У цих випадках проводиться ряд обстежень, у тому числі такі процедури, як пункція суглоба, біопсія пункційна та ультразвукове обстеження.

Гігрома - л

ечень.

Найчастіше при перших проявах рекомендуються неоперативне лікування гігроми. Видалення невеликих розмірів гігром можливо за допомогою застосування таких консервативних засобів, як масаж, який проводиться із застосуванням спеціалізованих медикаментів. Професійний масаж часто дозволяє значно зменшити розмір гігроми, а часто і повністю знищити це новоутворення. Консервативне лікування також проводитися методом вкаливанія медичних препаратів безпосередньо в тіло гігроми.

У характері лікувальних заходів гігроми головним чином є її розмір. Якщо вона невеликого розміру, то ще одним методом лікування буде її механічне тупе розчавлювання (розчавлювання ганглія), яке дуже болісно і часто дає рецидиви, так як в цьому випадку знаходиться всередині рідина виливається в порожнину суглоба або виливається в довколишні тканини. У гіршому випадку можливі запальні реакції аж до нагноєння. Пошкоджена оболонка через якийсь час відновлюється і ризик виникнення нових гігром великий.

Укупі з цим методом проводиться консервативне лікування: ультрафіолетове опромінення, грязьові та парафінові аплікації, фізіотерапія на проекцію гігроми (УВЧ). Ефективним способом лікування вважаються і проколи з відсмоктуванням вмісту гігроми і введенням всередину порожнини глюкокортикоїдних гормонів. Правда, в цьому випадку велика ймовірність наповнення порожнини рідиною знову, так як оболонка гігроми залишається на місці. Буває, що гігрома у виняткових випадках починає гноїти. Тоді проводять пункцію, відсмоктують гній і вводять в порожнину антибіотики. При необхідності гігроми розкривають, проводять вискоблювання синовіальної сумки і рану дренують, т. е здійснюють відтік скопилася рідини.

При неефективності консервативних методів лікування, описаних вище, і в разі, якщо гігрома заподіює біль при русі, продовжує рости або має зовсім неестетичний вигляд, єдиним виходом є бурсектомія. Це повне висічення синовіальної сумки, при якому проводиться повне видалення оболонок ганглія. Дана операція може проводиться амбулаторно під місцевою анестезією, коли розчин знеболюючого засобу вводиться навколо самої освіти і зазвичай займає від 20-30 хвилин. Але при цьому методі адекватно видалити гігро неможливо, так як больова чутливість всередині тканин буде збережена. Подібні операції краще проводити під загальним наркозом, коли анестетик вводиться в великому віддаленні від місця безпосереднього втручання прямо до нервових стовбурів і тим самим досягається вимикання чутливості всього сегмента. Місце операції скріплюється швами і заживає зазвичай вже через 10-12 днів.

Після оперативного втручання на предмет видалення гігроми необхідна тверда фіксація прооперованої ділянки у вигляді накладення гіпсової лонгет приблизно на 2-3 тижні. Ви повинні знати, що на час формування рубця рухів в цій області бути не повинно категорично.

Правильна діагностика і лікування гігроми дають прогнози на одужання найсприятливіші при усуненні тих факторів, які сприяли травматизації і здавлення тканин над суглобами і сухожиллями.

{/LikeAndRead}