Лікування неспецифічного виразкового коліту


Останнім часом серед дорослого населення дуже зросла кількість захворювань з боку кишечника. Можливо, своє несприятливий вплив роблять фактори навколишнього середовища, генетична схильність, шкідливі звички, зниження імунітету, порушення в режимі харчування і т. д. Тому частими супутниками для багатьох людей є симптоми неспецифічного виразкового коліту.

Діагностика та лікування.


Лікування неспецифічного виразкового коліту на даний момент значно відрізняється від діагностики і лікування навіть 10 річної давності. Лікарі до кожного хворого підходять індивідуально, хороший настрій медичного персоналу та уважне ставлення сприяють якнайшвидшому одужанню.

{LikeAndRead}

Синдром роздратованого кишечника або ж неспецифічного виразкового коліту, являє собою функціональні кишкові розлади, тривалість яких становить три місяці, і повторюються протягом усього року. Основні симптоми виразкового неспецифічного коліту та роздратованого кишечника особливо не відрізняються. При цих захворюваннях виникає дискомфорт або ж біль в області живота, зміна частоти стільця, зміни в консистенції калових мас, часті позиви до дефекації, метеоризм, слиз в калових масах.

Для постановки правильного діагнозу слід пройти ряд обстежень. Несвоєчасне лікування функціональних кишкових розладів часто призводить до розвитку важких захворювань, у тому числі розвивається неспецифічний виразковий коліт.

Основною проблемою при виразковому неспецифічному коліті є запальний процес. При цьому захворюванні утворюється органічний дефект слизової оболонки кишки. Стілець частішає до 20-40 разів на добу, в калі спостерігається домішка слизу і крові, виникають тенезми (несправжні позиви до сечовипускання або до дефекації). Загальний стан хворого погіршується. Основна ознака виразкового неспецифічного коліту, завдяки якому ставиться діагноз, це утворення виразок на стінках кишки.

Для постановки діагнозу провидить наступні дослідження:


  • колоноскопія і ректоскопія, це ендоскопічні дослідження, що дозволяють диференціювати виразковий неспецифічний коліт;
  • лабораторні дослідження, тобто проводяться біохімічні та клінічні аналізи крові та калу. Також береться проба на фекальний калпротектін, який є свого роду маркером при наявності запального процесу в кишечнику.
  • рентгенологічні дослідження. В основному їх проводять при підозрі на пухлину в кишечнику.

Правильно поставлений діагноз, це тільки половина успіху. Друга половина повністю залежить від правильного лікування. Вибір лікування залежить від багатьох факторів. У першу чергу від тяжкості захворювання, по-друге - від основного симптому, і, по-третє - від способу життя.

Виразковий коліт дуже небезпечне захворювання, особливо небезпечні його ускладнення. Можуть утворитися свищі в сусідні органи, які призводять до ризику освіти перитоніту і подальшого утворення злоякісних пухлин. Найчастіше при виникненні ускладнень доводиться робити операцію. В інших випадках може допомогти медикаментозне лікування виразкового неспецифічного коліту.

Як правило, перше, що призначає доктор - це дієта (стіл № 4 за Певзнером, повна дієта збагачена вітамінами) і психосоціальна підтримка. Далі призначається лікування виразкового коліту, спрямоване на усунення синдрому подразненої кишки, а також на усунення дефектів на стінках кишечника.

Виразкові коліти дуже навіть прогресуюче захворювання з високим ступенем летальних результатів. Причиною смерті хворого стає перитоніт, який розвивається в результаті прориву виразок на стінках кишечника і потрапляння вмісту кишечника в черевну порожнину. Під час прориву виникає рясна кровотеча, що може стати основною причиною настання смерті.

Лікування виразкового неспецифічного коліту повинен проводити фахівець-проктолог. Під час звернулися хворі повністю відновлюються після правильно призначеного лікування. Призначають кортикостероїди, препарати 5-АСК, гормони, цитостатики, проте часто цих препаратів недостатньо для повного одужання.

Медикаментозне лікування.

Медикаментозне лікування неспецифічного коліту включає протизапальні препарати - сульфазалазін і кортикостероїди, а також препарати, які регулюють імунну систему, тобто імуномодулятори. Протизапальні препарати в основному приймають перорально, а також у вигляді лікувальних клізм. Для підвищення імунітету призначають меркаптопурин, метотрексат, азатіоприн, циклоспорин.

Що стосується препаратів аміносаліцилової кислоти, то вони дуже схожі з аспірином. Але сам аспірин при виразковий коліт не ефективний. Препарати, що містять аминосалициловую кислоту, ефективні при тісному контакті з ураженими тканинами, саме тому їх призначають у клізмах. Але в тому випадку, якщо виразки перебувають занадто далеко в кишечнику, введення препаратів в цьому випадку малоефективно. Тому препарати призначають перорально. У шлунку і тонкому кишечнику ці препарати не всмоктуються, це дозволяє їм досягти відділів товстого кишечника, де розташовані уражені ділянки.

Лікування виразкового коліту проходить найчастіше з впровадженням фітотерапії. Вона відіграє допоміжну роль для лікування цього складного захворювання. Застосування лікарських трав полегшує стан хворого, загоює виразки, ерозію і значно зменшує крововтрату. Хворі швидше справляються з анемією і поправляються. Застосування лікарських трав зменшує депресивні прояви. Крім того, при використанні фітотерапії швидше скасовується гормональна терапія.

Що стосується профілактики, то основні причини виникнення цього захворювання не відомі. Але все ж варто уникати негативних факторів, зменшити частоту рецидивів за допомогою медикаментозного лікування. Основними профілактичними діями при захворюваннях кишечника є дієтотерапія, уникнення стресових ситуацій.

{/LikeAndRead}